Тема уроку. Способи творення прислівників

Мета: домогтися усвідомлення учнями основних способів творення прислівників; формувати вміння визначати спосіб творення прислівників та утворювати прислівники самостійно, удосконалювати вміння здійснювати морфемний та словотвірний аналіз прислівників; виховувати любов до природи.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Способи творення прислівників».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Завдання учням.

— Пригадайте способи творення слів. Наведіть власні приклади.

Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань кількома учнями.

Картка 1

Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Прислівники підкреслити, визначити ступінь порівняння кожного. Виділені слова розібрати за будовою.

Коли б скоріше, хлопче, мрії ті твої справдились... (Леся Українка.) Треба все зробити, треба встигнуть більше. (П.Усенко.) А що страшніше від душі німої? (Л.Дмитерко.) Не нарікай на тьму злостиво, а краще засвіти свічу! (Д.Павличко.) Так вище ж, клени, підіймайте віти, ясніш очей сіяйте, небеса! (В.Сосюра.)

Картка 2

Переписати, прислівники підкреслити, визначити ступінь порівняння кожного. У першому реченні підкреслити всі члени речення.

І перед заходом ще дужче гріє сонце й цілує даль степів ще гарячіш воно. (В.Сосюра.) Мені найкраще із тобою брести лісами наугад. (М.Стельмах.) А що коли те світло миттю згасне, як метеор, і темрява чорніше, страшніше здасться, ніж була раніш? (Леся Українка.)

Картка 3

Переписати, вставляючи пропущені букви. Прислівники підкреслити, визначити ступінь порівняння кожного.

В..соке дер..во ловить найбільше вітру. Три місяці доглядати за дер..вом важче, ніж один день зб..рати плоди. Найсолодші грона в..сять найвище. Добра роса краще гн..лого дощу. Чим вище світло стоїть, тим далі його видно.

Народна творчість.

Картка 4

Переписати, прислівники підкреслити як члени речення. Визначити ступені порівняння прислівників, виділити в прислівниках суфікси. Вказати антоніми.

Що більше спиш, то менше живеш. Чим вище злетиш, тим нижче впадеш. Легше впасти, тяжче встати. Краще в малому удача, ніж у великому невдача. Більше знати означає менше спати. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше.

Народна творчість.

Пояснювальний диктант.

Вказати прислівники, визначити ступінь порівняння кожного. Розповісти про творення ступенів порівняння прислівників.

І. Прицілитися простіше, ніж вцілити. Найбільше підганяють коня, котрий найкраще тягне. Думкою дістанеш далі, ніж очима, а винесеш більше, ніж плечима. У малому горщику щвидше звариш. Що не гнеться, то швидше ламається. Восени ночуй по цей бік ріки, а весною перебирайся якнайшвидше.

Народна творчість.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Проблемне завдання.

— Доведіть чи спростуйте твердження.

Оленка з Семеном посперечалися. Семен твердить, що прислівник жаль утворився шляхом переходу іменника чоловічого роду в прислівник, а Оленка запевняє, що прислівник жаль утворився від слова жалко безсуфіксним способом. Розсудіть, хто правий у даному випадку.

— Яких знань не вистачає дітям?

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Способи творення прислівників

Назва способу творення	Приклади
1. Префіксальний	за-: довго -> задовго; не-: мало -> немало; ні-: трохи -> нітрохи
2. Суфіксальний (найпоширеніший)	-о: пізній -> пізно; -сь: куди -> кудись; -чі: три -> тричі
3. Префіксально-суфіксальний	по- + -ому, -и: новий -> по-новому, чоловічий -> по-чоловічи; з- + -у: молодий -> змолоду; за- + -о: світлий -> засвітло; на- + -у: низ -> нанизу
4. Перехід інших частин мови в прислівник	з вечора (іменник) -> звечора (прислівник); нашвидку (прикметник) -> нашвидку (прислівник)
5. Складання однакових чи близьких слів	далеко -> далеко-далеко, ледве -> ледве-ледве
6. Злиття основ слів	ліворуч, привселюдно

1. Пояснення вчителя з використанням таблиці «Способи творення прислівників».

Способи творення прислівників (Матеріал для вчителя)

Первинних прислівників небагато: тут, там, тоді, сюди, де, куди, коли, скрізь, як, досі, доки, поки (утворилися давно від коренів та основ займенників, утрачених зовсім сучасною українською мовою)

Прислівники походять

від прикметників начисто, востаннє, по-людськи, голосно, вороже, зрідка, зліва, вліво, звисока від іменників навесні, щоночі, надворі, напам'ять, верхи, кругом, підтюпцем, повагом від числівників по-перше, двічі, втричі, натроє, вчетверо, заодно, утрьох, поодинці від займенників чому, тому, надто, зовсім, потім, потому, нащо, чомусь, по-моєму, по-своєму від дієслів гопки, лежма, нехотя, хвилююче, навпомацки, навстоячки, загодя від прислівників кудись, куди-небудь, подекуди, відтоді, назавжди, дотепер, позавчора

Способи творення прислівників

1. префіксальний пізно — запізно, довго — недовго, тоді — відтоді, усюди — повсюди

2. суфіксальний низько, добре, рішуче

3. префіксально-суфіксальний по-іншому, вгорі, здалека

4. складання слів (повторення слів, однакових чи близьких за значенням) де-не-де, подекуди, деінде, часто-густо, ледь-ледь, близько-близько

5. лексико-синтаксичний (злиття сполучень слів в одне слово) натщесерце, горілиць, мимоволі, запанібрата

6. морфолого-синтаксичний (перехід у прислівники інших частин мови) лежачи, бігом, шкода, жаль, часом, гуртом.

2. Практична робота.

Словниковий диктант.. Визначити спосіб творення кожного з прислівників.

Навсібіч, нещиро, забагато, поодинці, смачно, усмак, смачнесенько, впереміш, тричі, заново, мимохіть, досхочу, по-нашому, тишком-нишком, напоготові, навколінці, горілиць, натщесерце, навхрест, вобидвіруч, наввипередки, рано-вранці, невтямки.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з підручником.

2. Тренувальні вправи.

Завдання І: з'ясувати способи творення поданих нижче прислівників.

Угору, вдвоє, наполовину, дбайливо, гаряче, сьогодні, миттю, часто-густо, по-батьківськи, обіруч, внічию, навприсядки.

Завдання II: від поданих нижче прислівників утворити зменшено-пестливі прислівникові форми. З'ясувати, від яких прислівників можливе утворення таких форм.

Глибоко, мало, близько, високо, далеко, помалу, осьде, тут, вогко.

Завдання III: вмотивувати відмінність прислівників від однозвучних з ними іменників, прикметників, числівників і займенників з прийменниками, скласти речення з поданими словосполученнями.

Працювати удвох — у двох відрах; стояти скраю — з краю вічної мерзлоти, востаннє перечитати — в останнє число місяця; покладатися на пам'ять — вивчити вірш напам'ять.

Завдання IV: замінити словосполучення прислівниками. Скласти 4—5 речень з прислівниками. Визначити спосіб творення прислівників.

Зразок: кожного понеділка — щопонеділка. Щопонеділка ми ходимо на екскурсії.

З далеких країн, з усіх місць, кожного разу, українською мовою, в три рази; не зовсім прокинувшись, не розміркувавши; дуже розсердившись; всупереч кому-, чому-небудь, з певним наміром.

Для довідок: навмисно, наперекір, завжди, спересердя, здалеку, зопалу, повсюду, згарячу, по-українському, втроє, спросоння.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Гра «Хто швидше».

Клас ділиться на дві команди. І команда утворює прислівники префіксальним способом, II — суфіксальним.

Завдання для І команди: В (день, голос, плав, низ); на (добре, гарно, багато, весело, радісно); ш (коли, звідки, де, як); на (перед, чисто, ново, пам'ять)

Завдання для II команди: Два, швидкий, тихий, легкий, коли, звідки, де, три, старанний, щоденний, самовідданий, поважний, серйозний, глибокий, точний

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-мініатюру «Мій робочий день», використавши слова звечора, щоразу, щодня, вранці, швидко, відразу, день у день, опівдні, дружно, ввечері.

8 клас

Тема: Узагальнення та систематизація знань про звертання, вставні слова, словосполучення, речення

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про звертання, вставні слова, словосполучення, речення, удосконалювати вміння знаходити їх у реченні, аналізувати мовний матеріал, розвивати пунктуаційну грамотність, комунікативну компетентність, вміння конструювати речення, виховувати пошанне ставлення до символів України, культуру спілкування.
Обладнання: ілюстрації символів України, схеми.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

1. Слово вчителя.
На сьогоднішньому уроці ми узагальнимо і систематизуємо знання про звертання, вставні слова, словосполучення, речення, будемо удосконалювати вміння вживати їх у реченнях, конструювати речення.

А для узагальнення знань про звертання, вставні слова, словосполучення, речення, група теоретиків підготувала лінгвістичні повідомлення. А ви, діти, повинні їх уважно прослухати і сказати, що випущено доповідачами в теоретичній частині.

У цей час двоє учнів працюють коло дошки. Їм треба виконати повний синтаксичний розбір поданих речень.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Робота біля дошки: виконати повний синтаксичний розбір речень.
1) Соломіє, сідай швидше до мене в човен!
2) На сміх його, однак, ніхто не обізвався.
- З якого твору подані речення?
2. Лінгвістичні повідомлення за схемами.
- Що можна додати?
Отже, ми повторили теоретичні відомості про звертання, словосполучення, речення.

ІV. Вправи на закріплення.

1. Слово вчителя.
Для розвитку творчих здібностей я пропоную вам виконати кілька вправ.

2. Вправа. Складіть речення із поданими словами, щоб вони були: 1) звертанням, 2) підметом, 3) присудком.
Ів.: вітер;
ІІв.: дідусь;
ІІІв.: гори.

3. Слово вчителя.
Отже, ми з вами конструювали речення, щоб навчитися відрізняти звертання від головних та другорядних членів речення. А тепер я пропоную прослухати діалог.

4. Робота в групах: « Хто швидше?»
Попрацюємо в групах. Наступна вправа – вправа з ключем. Щоб дізнатися, про який символ йтиметься далі, визначте, чим ускладнені речення:
1)однорідними членами.
2)звертаннями.
3)вставними словами.

1.На вулицю, чи в степ, чи навіть на річку її не докличешся. 2.Мамо, а родзинки теж скромні? 3.Та от нема сьогодні Корчуна, оце біда! 4.Гей, Івашку, поспішай гривуна купувати… 5.Ну, брат, тепер наддай ходи! 6.Мабуть, вони не слухалися своїх мам.7.Ну, Ланка, розуміється, зараз же вся наїжачується.8.Аж ось, нарешті, крізь юрбу продирається поліцай. 9.От. так наморився, братця! Ну так і робота була.10.А в кухні дим, чад, гармидер, задуха. 11.Та, кажеш, що ти й їсти вариш? 12.Мама аж палає й пашить усім лицем, чолом, руками. 13.Правда, Любка не могла зовсім притихнути. 14.А там, думаєш, з медом?

Речення 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Відповідь
Букви
32 – и; 23 – с; 12 – п; 31 – к; 33 – а; 21 – н.
Малюнок ( писанка).

5. Слово вчителя.
Отже, ми повторили, чим можуть бути ускладнені речення. А тепер згадаймо уроки літератури. Що називається акровіршем?

6. Вправа. Прочитайте вірш. Назвіть вставні слова, речення. Визначте групи. Запишіть.
Рідний край
У всіх людей одна, мабуть, святиня.
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніше, безумовно, їм своя пустиня,
Аніж земний в пустині рай.
Їм красить, безперечно, все їх рідний край.
Нема (ви знаєте) без кореня ростини,
А нас, людей, нема без Батьківщини.

- Тепер попрацюємо з цими словами і словосполученнями.

7. Вправа. Запишіть речення, вставивши в нього вставні слова з попереднього речення. Як змінюються смислові відтінки в реченні?
Вихована людина, … , ніколи не дозволить собі сказати брутальні слова іншій людині, бо розуміє, що цим вона, … , образить людину, і, … , принизить себе.
- Спробуйте себе в ролі літераторів. Складіть речення, що продовжить подану тему із вставним реченням ви знаєте.

8. Фізхвилинка.

9. Слово вчителя.
А тепер давайте згадаємо, які розділові знаки ставляться при вставних реченнях. Завдання: об’єднати кожну пару речень, щоб одне з них стало вставним.

1) Василь швидко переклав назву пісні. Він добре знав англійську мову.

2) Одного травневого дня до мене зателефонували з редакції. У той час я вже переїхав до Києва.

3) Місяць рік годує. Так кажуть у народі.

10. Для того, щоб краще і швидше повторити розділові знаки при звертаннях і вставних словах, я пропоную вам графічний диктант, оскільки він концентрує вашу увагу саме на розділових знаках.
1) Може, то птахи приносять на своїх крилах весну?
2) Зоре моя вечірняя, зійди над горою.
3) Не було, здається хати, біля якої не кущувала б калина.
4) Прощай, моя люба, прощай, моя мила.
5) Стелися, барвінку, буду поливати.

11. Слово вчителя.
Ми закріпили навички постановки розділових знаків при звертаннях і вставних словах. Рушаймо далі!
Одна мудра людина сказала: « Творчість – то хвилини щастя!» Давайте спробуємо бути щасливими на хвилях творчості. Попрацюймо в групах. У кожної групи є завдання. Прочитайте уважно. Є запитання?

12. Вправа. Використовуючи вставні слова, словосполучення, речення, складіть колективний твір-мініатюру про походження прізвищ:
1 група: від імен;
2 група: від назв живої та неживої природи;
3 група: від назв професій.

13. Слово вчителя.
Отже, ми навчилися вставляти вставні слова, словосполучення, речення в тексти різних стилів мовлення (художній, науковий, розмовний, публіцистичний).
Адже в кожному із стилів авторові треба підкреслити своє ставлення до висловлюваного. Але інколи можна сплутати вставні слова із членами речення. В нагоді вам стане наступне завдання.

Завдання: визначте вставні слова і співзвучні з ними (розділові знаки опущено).

Може ще й не весна, а тільки відлига? Лелека може помститися людям за зруйноване гніздо.

Складіть два речення із словом видно, щоб в одному реченні воно було вставним словом, а в другому – членом речення.

14. Слово вчителя.
Ми з вами попрацювали в парах, в групах, за варіантами, а тепер попрацюємо індивідуально. Перед кожним лежить картка. Уважно прочитайте завдання, запишіть правильний варіант, поясніть свій вибір (тести).
15. Слово вчителя.
Ми попрацювали із картками. Узагальнили і систематизували свої знання про вставні слова, словосполучення, речення. Звертання.

15. Гра « Я – редактор». Завдання: відредагуйте речення і запишіть правильний варіант.
Здається, лебеді щось, напевно, збирають з рідної землі. Пісня, падай у серце, як зерно в ріллю. Мій друг, навіщо твої листи пахнуть трояндами? Калина, може, прикрасити будь-яку садибу.

16. Опитування:
- Які висновки про вживання звертань та вставних слів ви можете зробити?

V. Оцінювання.

VІ. Підсумки.

VІІ. Домашнє завдання: повторити відомості про звертання, вставні слова, словосполучення, речення; підготуватися до контрольної роботи.

Додатки

Тестові завдання

1.Укажіть речення із звертаннями:
А)Чумак іде, подивиться та й голову схилить;
Б) У садочку в холодочку гарна мати молода возить донечку в візочку, возить вільна і гойда;
В) На, Ласочка, це ти спіймала.

2.Укажіть речення з поширеним звертанням (окремі розділові знаки опущено):
А) Розвійтеся з вітром листочки зів’ялі розвійтесь, як тихе зітхання;
Б) Ні, не бійся Тоню, то просто була система парашута така;
В) Слухай Кроте як же це воно в нас так вийшло, що за всю мандрівку ти ні разу не розсердився.

3.Укажіть речення з непоширеним звертання (окремі розділові знаки опущено):
А) Поклін тобі моя зів’яла квітко, моя розкішна, невідступна мріє;
Б) А не йдете чорні бурі і злі вітри на вечерю, то йдіть собі у вічність;
В) Діду чом дятел шишки їсть, а щука – пліточок.

4.Укажіть речення, в якому вигук відділяється від звертання комою (окремі розділові знаки опущено):
А) О воленько-мати, єдина, завчасно збудила ти сина;
Б) Гей писарю, неси мою печатку;
В) Ой гороше, гороше, чого ти минулого літа допустив до себе черву? – докоряє мати дрібним горошинам.

5.Укажіть речення, в якому правильно виділено звертання:
А) Не тривожся зовсім, не збавляй себе сну, не дивись в той бік, моя пташино;
Б) А ти голубонько, ти кралечко моя поки співаєш на калині, то й весело мені;
В) Та ти мене дубе, отінив, як хмара.

6.Укажіть речення, в якому вставні слова виражають впевненість або невпевненість у повідомленні:
А) Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався до яблунь і кислиць;
Б) В калині, кажуть, материна любов і мудрість;
В) Грек знову міг зустрітися з тобою, що він тепер, до речі, зробив.

7.Укажіть речення,в яких вставні слова виражають послідовність викладу думок, зв'язок їх між собою:
А) Тільки, на жаль, качка вже почала старіти, і не всяка їжа йде на здоров’я;
Б) А Федько, справді, щось надзвичайне виробляв на річці;
В) Отже, лелека переламав крило, а тому й не зумів одлетіти до вирію наприкінці серпня.

8. Укажіть речення, в якому правильно розставлені розділові знаки (окремі розділові знаки опущено):
А) Ніколи, звичайно ж не було на цьому військовому судні закоханої пари;
Б) Аж тоді Климко зрозумів, що цей солдат, який, очевидно, був чехом, боїться партизанів;
В)А капітан виявляється, не тільки останнім покидає палубу корабля, він останнім покидає й домівку.

9.Укажіть речення зі вставними словами (окремі розділові знаки опущено):
А) У променях вечірнього сонця сніг здається рожевим;
Б) Здається ми з вами десь зустрічалися;
В) Здається вічністю буття маленька мить.

10.Укажіть речення із звертаннями:
А) Учора син прийшов з-під Берестечка;
Б) Молюся нашій Пресвятій Покрові;
В) Сину мій Тимоше, то ж був не наказ.

11.Укажіть речення з поширеним звертанням (окремі розділові знаки опущено):
А) Припливайте до колиски лебеді як мрії;
Б) Я не тебе люблю, о ні, моя хистка лілеє;
В) Братове той кого ми хотіли покарати за шкоду, називається Кротом.

12.Укажіть речення з непоширеним звертання (окремі розділові знаки опущено):
А) Зласкався доле над моїм народом;
Б) Прости мені моя правдива мати душі моєї синій чистовід;
В) Тебе б я слухала довіку куме мій.

13.Укажіть речення, в якому вигук відділяється від звертання комою (окремі розділові знаки опущено):
А) Не раз уві сні являється мені, о люба, образ твій, такий чудовий;
Б) Ой не світи місяченьку, не світи нікому;
В) Гей джуро, глянь! Та їх там ціла сотня!

14.Укажіть речення, в якому правильно виділено звертання:
А) Привітай же, моя ненько моя Україно, моїх діток нерозумних, як свою дитину;
Б) Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюча терня;
В) Розкажи ж тепер Степане, про свою недолю.

15.Укажіть речення, в якому вставні слова виражають впевненість або невпевненість у повідомленні:
А) А я, правду кажучи, як не голодний, люблю поміркувати з ким-небудь у парі;
Б) А там, дивись, яєчко знайшов у гнізді – теж моє;
В) Чи, може, в цьому якраз і є сила людини, її дар, може, без цього не знала б вона виходу ні в небо, ні в океан і ніколи нічого не відкрила б.

16.Укажіть речення,в яких вставні слова виражають послідовність викладу думок, зв'язок їх між собою:
А) А деякі найдрібніші пташата, виявляється, перелітають море, влаштувавшись верхи на журавлях;
Б) І знову все стихло, здавалося, навіки;
В) Отже, населення княжої та гетьманської України широко користувалося дорогоцінним матеріалом для свого одягу.

17.Укажіть речення, в якому правильно розставлені розділові знаки (окремі розділові знаки опущено):
А) Та ще можливо, кіммерійський крук сіда коню булатному на круп;
Б) Ви там торгуйте на великім торзі, а я, мабуть, в цю річку заверну;
В) Велика осіння тиша огортала їх і здається, була в спромозі заворожити їхні очі.

18. Укажіть речення зі вставними словами (окремі розділові знаки опущено):
А) Я раніше, коли села ще не ще не знав, теж бувало заморював черв’ячка;
Б) Тут не раз мені сумно бувало;
В) Ми з батьком тут бувало рибалили.

Завдання 1

Визначте, чим ускладнені речення:
1)однорідними членами.
2)звертаннями.
3)вставними словами.

Речення 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Відповідь
Букви

32 – и; 23 – с; 12 – п; 31 – к; 33 – а; 21 – н.

Завдання 2

Об’єднати кожну пару речень, щоб одне з них стало вставним.
4) Василь швидко переклав назву пісні. Він добре знав англійську мову.
5) Одного травневого дня до мене зателефонували з редакції. У той час я вже переїхав до Києва.
6) Місяць рік годує. Так кажуть у народі.

Завдання 3

Визначте вставні слова і співзвучні з ними (розділові знаки опущено).
Може ще й не весна, а тільки відлига? Лелека може помститися людям за зруйноване гніздо.
Складіть два речення із словом видно, щоб в одному реченні воно було вставним словом, а в другому – членом речення.

Завдання 4

Відредагуйте речення і запишіть правильний варіант.
Здається, лебеді щось, напевно, збирають з рідної землі. Пісня, падай у серце, як зерно в ріллю. Мій друг, навіщо твої листи пахнуть трояндами? Калина, може, прикрасити будь-яку садибу.

Тема: Букви н та нн у прислівниках.

Мета: пояснити правила написання прислівників з н та нн; формувати вміння визначати в словах орфограму “Н та нн у прислівниках”, обгрунтовувати вибір написання; виховувати повагу до фольклору та творців влучного поетичного слова; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку:

І. Перевірка домашнього завдання.

* Попереджувальний диктант. Прислівники підкреслити, визначити спосіб творення кожного з них. У виділених словах позначити орфограми.

Палай всякчас! Радій світанню! (М.Самійленко.) Я сміюся привселюдно, бо веселу вдачу маю. (М.Вороний.) Надивляймось вволю на траву, поки ти живеш і я живу. (Г.Паламарчук.) Діють очисновода і трави, все залізніє й грубіє світ. (М.Самійленко.)

ІІ. Підготовка до сприймання вивченого.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

* Прочитати подані в двох колонках слова. Пояснити, чим зумовлено написання нн у прислівниках.

Поважний - поважно

Багряний – багряно

Замислений – замислено

Сонний – сонно

Невпинний – невпинно.

Несказанний – несказанно

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 91).

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати. Пояснити написання нн у прислівниках.

Вибачайте, люди добрі, що козацьку славу так навмання розказую, без книжної справи. (Т.Шевченко.) Лунають дзвони безупинно по тих, що знищені безвинно. (Б.Дегтярьов.) Щоденно життя підкидає турбот. (Л.Первомайський.) Попідвіконню мою коляду благословляла Пречиста Мати, поруч зі мною стоячи на льоду. (Д.Павличко.) Як вовкулака попідтинню, сухий вайлується полин. (О.Довгий.) Заверещав хлопчина іспросоння. (І.Франко.) Серце моє незнищенно червоне! (І.Драч.) Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був – із щирого срібла! (П.Тичина.)

* Переписати, на місці крапок вставляючи н або нн.Позначити в словах орфограму “Н і нн у прислівниках”.

Ліхтарів проміння простяглося і в вікні задума..о цвіте. Кудись стрічки доріг тума..о простяглись. Я по скверу розгубле..о йду. Садів рум’яний цвіт обсипався духмя..о. Знов осіння тишина со..о лине. Вітер осені шале..о жовтий лист жене увись. В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навма..я. І сміються солов’ї так безмежно і натхне..о. Далекий потяг воста..є крикнув.

З творів В.Сосюри.

* Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограму “Н і нн у прислівниках”.

І. Немов красуня сумовита, спочила втомлено земля, серпанком ночі оповита. (М.Вороний.) Щось несказанно чарівне й зворушливе криється в природі. (М.Стельмах.) І джмелино, і бджолино урочисто хор співа, а якась мала пташина промовля святі слова. (І.Коваленко.) Полинно пахне ніч, пов’явши в небосхилах. (А.Малишко.) Синії води збентежено ходять. (П.Тичина.) Розковано так дихається грудям. (О.Довгий.) Сніг падав безшелесно й рівно, туманно танули вогні. (М.Рильський.) Добродушний грім спросоння заревів, але над нами ще ясно й синьо. (М.Рильський.) Пролетіла скажено кіннота, тільки сухо копита дзвенять. (В.Сосюра.) Навмання окрай безодні мчу, завмерши, і стрімголов, пришпоривши коня, навстріч галопом час летить, як вершник. (М.Самійленко.)

*Самостійна робота. Написати словниковий диктант, вставляючи в подані прислівники Н або НН, обґрунтувати орфограму.

На відмі…о, на проща…я, насиль…о, неви…о, не вимір..о, не вимов.., невиправда..о, непевне..о, негада.., недореч…о, не поруш…о.

*Гра на кмітливість «Н чи НН»?

Від прикметників утворити прислівники, підняти синю картку, якщо він пишеться з однією буквою Н або червону, якщо з НН.

Цінний, єдиний, невпинний, щоденний, бажаний, впевнений, гостинний, здивований.

*Опитування методом «Мікрофон».

- Дітки, тепер давайте поспілкуємося з Вами про особливості написання прислівників написання з Н і НН. Для цього тримайте в руках ручку чи олівець, які будуть у нас з вами замість мікрофонів і передавайте його один одному, по черзі беручи слово. Право на слово має тільки той, хто отримав «уявний» мікрофон. Говорити треба лаконічно і швидко. То ж до роботи!

Запитання 1. Коли прислівники пишуться з Н, а коли НН? Наведіть приклади.

Завдання 2. Назвіть прислівники – винятки, що пишуться з НН завжди

Оцінювання роботи учнів на уроці.

Домашнє завдання трьохрівневе.

Рідна мова 7 клас плани-конспекти уроків

Тема: Не, ні з прислівниками.

Мета: пояснити правила написання не, ні з прислівниками; формувати вміння визначати в словах орфограму “Не, ні з прислівниками” та обгрунтовувати вибір написання; виховувати смак до влучного й образного слова; розвивати увагу, уяву, спостережливість, пам’ять.

Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.

Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

*Робота біля дошки.Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

Картка 1

Переписати, вставляючи на місці крапок н або нн. В останньому реченні підкреслити всі члени речення.

Спотворе..о тоді пісні мої бриніли, оті нові, неспівані пісні. Стурбова..о думки крилами тріпотіли, мов над огнем метелики нічні. (Леся Українка.) Спить у блакитній льолі наша земля дити..о. (Б.Олійник.) Це за стіною стише..о, розміре..о годинник б’є. (П.Тичина.) Стоїть мій кінь на тихому припоні і втомле..о дожовує овес. (Б.Олійник.) Підкажи найлагідніше слово, я його слухня..о повторю. (Л.Костенко.) Джмелями літаки собі гудуть, і джміль до них гуде собі спросо..я. (І.Драч.)

Картка 2

Витлумачити значення фразеологізмів. Пояснити написання прислівників. Ввести фразеологізми до самостійно складених речень.

Говорити (казати, діяти) навмання. Верзти як спросоння. Блукати попідтинню.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Префікс не- вживається:

· у прислівниках (як і в іменниках, прикметниках, займенниках), які разом з не- виражають одне поняття; таке слово можна замінити близьким до нього за значенням (напр.: невесело – сумно; недалеко- близько);

· у прислівниках, утворених від прикметників дієприкметникового походження, що мають наголошені суфікси –анн-, -янн-, -енн- (напр.: незрівнянно, несказанно);

· як частина префікса недо- в прислівниках, що означають вияв неповної якості (напр.:недоречно, недоцільно, недостатньо).

Ні в прислівниках є, як правило, префіксом і тому пишеться разом (напр.: нізащо, нітрохи). У фразеологічних звротах ні здебільшого виступає часткою (напр.: ні сіло ні впало; ні в сих ні в тих).

* Робота з підручником.Опрацювання теоретичного матеріалу ІV. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати речення.До виділених слів усно дібрати синоніми. Пояснити написання не з прислівниками.

Серед скель і долин бачив чистих джерел я немало. (Д.Луценко.) Скоро казку повідати, та нескоропуть верстати. (Н.Забіла.) Самій недовго збитися з путі, та трудно з неї збитись у гурті. (Леся Українка.) Живописець вмілою рукою у годину теплу і ясну переніс на аркуші весну із недавно скреслою рікою. (П.Воронько.) Вечір м’яко й нечутно вимикає опуклу люстру сонця. (Б.Олійник.)

* Прочитати речення.Вказати слова, які без не не вживаються. Якими частинами мови вони є?

Стрічалися ми рідко, ненароком. Дзвін був невимовно ласкавий. (П.Воронько.) Щось і вдома, й на роботі справ невперевід. (Т.Майданович.) Незабаром музеї можуть стати музейною рідкістю. (М.Левицький.) Нестерпно до крику, коли ти бездарний. Нестерпніше, тяжче, коли ти з талантом. (І.Драч.) Самохідним комбайном зберем врожай негайно. (Нар.творч.)

* Переписати речення, підкреслити в кожному члени речення. Якими членами речення є прислівники? Пояснити написання прислівників з не.

Без солі – не смачно. Без хліба – не ситно. Дурному не скучно й самому.

Народна творчість.

* Переписати, знімаючи риску. Позначити в словах орфограму “Не з прислівниками”. Виділені слова розібрати за будовою.

Грамоти вчиться - не/одмінно знадбиться. Коли грибно, то не/хлібно. Лінощі йдуть попереду, бідність – не/відступно за ними. Лінощі не/швидко йдуть, злидні їх наздоженуть. Що поспішно, те не/доладно.Із золотом, як з вогнем, тепло й не/безпечно. Не/тяжко псові в зуби дати, тяжко з зубів виривати. Головою працювати не/легше, ніж лопатою махати. Криві дрова горять не/гірше від рівних. Добрий приклад і повторити не/соромно. Не/солено їсти – що з немилим цілуватися. Тепер не/модно жити прохолодно. Смирне щеня, та не/надовго. То не/складно, що не/ладно.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант. Позначити в словах орфограму “Не з прислівниками”.

І. І нечутно лине довга ніч зимова. (В.Сосюра.) Он несподівано упала зірка. (П.Тичина.) Криниця в зимових полях несхибно дивиться на шлях. (І.Драч.) Незнані води незабаром перед очима заблищать. (М.Рильський.) Я раз невчасно звела собі веснянку. (Леся Українка.) Спада на думку вже насамохіть, що осінь у мені заговорила. (М.Самійленко.) Немилосердно гне зневіра. (В.Забаштанський.) Сонце ніби знехотя йшло на відпочинок, дерева стояли неворушно. (І.Нечуй-Левицький.)

ІІ. Хоч ненастанно стяг мій з вітром бився, та не високо плив в руці слабій. (І.Франко.) В генах нащадкам перейде незнищено пам’ять. (Б.Олійник.) Скільки нам ще треба підіймати! А себе непросто як здіймати! (І.Драч.) А найближчі друзі ненароком заглядають в душу добрим оком. (Д.Павличко.) Не завтра добрим словом, а сьогодні озватись би хоч пошепки до вас! Не завтра, а сьогодні насінину посіяти в душі і засвітить! (М.Самійленко.) Додому прийдем, сядем за столом, усім полком своїм, не поодинці. (А.Малишко.) Ступа неквапно сивочолий кінь. (С.Реп’ях.) Все несподівано на світі. (Л.Глібов.) Нечутно кріт продрібцював і зник в торішнім листі. (М.Самійленко.)

Cловник. Ген - елементарна одиниця спадковості, за допомогою якої відбувається запис, зберігання й передавання інформації в ряді поколінь.

* Диктант з коментуванням.

І. Прийдешні покоління недаремно усіх нас разом зватимуть “народ”. (Т.Майданович.) Хочеш вік прожить немарно ти? Вищої шукай собі мети. (Б.Грінченко.) Душе моя! Мов гілка з пнем предивно, так ти зрослась зо мною нерозривно. (І.Франко.) Надзвичайна широчінь несамохіть зворушила високі почування в серці. (І.Нечуй-Левицький.) У тім’ї, у скроні натруджена думка б’є вперто, невпинно. (П.Воронько.)

ІІ. Лихо в світі не довічно мучить нас і боре, бо так само, як і щастя, так минає й горе. (Б.Грінченко.) Коли недбало робиться переклад, то це гербарій, кожна квітка – мертва. (Т.Майданович.) Новаторство і мода – з давнини дві незрівнянно різні величини. (Д.Луценко.) Душі усе незатишніш стає. (М.Самійленко.) Не бачив я зорі, але вона живе в мені, як сяйва дивина, що ллється в душу невідомо звідки. (Д.Павличко.) Виглядай мене в віконечко! Незабаром я прийду. Принесу я серце – сонечко. (Олександр Олесь.) Я іду, і в’ються спогади незримо. (В.Сосюра.)

* Переписати прислів’я, на місці крапок уставляючи пропущені прислівники.

Нога, що поспішає, ... спіткнеться. ... заробити хліба трудом, ганьба - стидом. Найняв куцого без хвоста ... . З гнилого лісу хата не .... Бідняк живе обачно: раз на день їсть та й то не .... ... смішний початок сльозами закінчується.

Народна творчість.

Для довідок. Неодмінно. Не соромно. Неспроста. Не надовго. Не смачно. Нерідко.

* Попереджувальний диктант.Позначити в словах орфограму “Ні з прислівниками”.

І. Не приймав я підлості нітрохи. Я волошка, споконвік волошка, я не заздрю іншим анітрошки. Школярських днів нам не забуть ніколи, не проказати їх, не проспівати. (А.Малишко.) Вже очерет скосили на льоду. І гай нінащо звівся на виду. (О.Довгий.) І того, що втрачено колись, вже нізащо в світі не вернути. (Л.Дмитерко.) Про померлих говорять або гарно, або ніяк. (Ант. вираз.)

ІІ. Кмітливому потрібен тільки натяк, а безтолочі – все ніяк. Дірок багато, а вилізти нікуди. Ніколи не пізно до праці. Робити є де, заробити ніде. Мельник ніколи не миється, а все білий. Нікуди не дів, хіба вовк з’їв. З гори далеко, на гору високо, то краще ніяк. Ніколи й носа витерти. Осла хоч як гнуздай, коня з нього ніколи не вийде. Сказавши “так”, не кажи “ніяк”. Очі б їли і пили, а губи аніруш.

Народна творчість.

* Переписати, знявши риску та вставляючи пропущені букви.

І. Я самотністю ні/коли власну душу не/сушив. (П.Тичина.) Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й ні/куди не/пр..йшли. (Л.Костенко.) Ми з вами мов та буря на воді, що хвилю все вперед жене, спокою ні/де й ні/в/чому їй не/даючи. (П.Тичина.)

ІІ. Народ ні/як не/стане няньчитись з таким, який йому чужий. Ні/коли, як з огнем, з ідеями не/грайся. (П.Тичина.) Ні/гніту прес, ні/лесті муть ні/коли уст не розімкнуть, доки над краєм дзвонять пута. (П.Усенко.) Ні/де не/має літа. Лиш там, де лось л..жав, з..мля була зігріта. (Л.Костенко.)

* Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень. У яких іразеологізмах не, ні є частиками, у яких – префіксами? У яких виразах ні - ні є сполучниками?

Дихнути ніколи. Подітися нікуди. Ніде голки встромити (оком зачепитись). На Миколи та й ніколи. Ні багато, ні мало. Ні взад, ні вперед. Не складно, та ладно. Правду кажи вчасно і невчасно. Неждано й негадано. Не сьогодні – завтра. Недовго ряст топтати. Не щоднини, а щогодини. Плюнути нікуди.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Вправа.

Конспект уроку з української мови (8 клас): Тематична контрольна робота. «Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями». Тестування.
Мета: перевірити рівень засвоєння учнями теми; з'ясувати, наскільки учні вміють розпізнавати вивчені мовні явища, зіставляти, групувати, класифікувати; перевірити рівень орфографічної і пунктуаційної грамотності; розвивати пам’ять, логічне та критичне мислення, вміння узагальнювати та систематизувати матеріал; виховувати повагу до історії, визначних людей України.
Обладнання: текст диктанту, тестові завдання у двох варіантах.
ХІД УРОКУ
І. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
1. Розставити розділові знаки.
Служба інформації давніх часів
У далекі-далекі часи поширення інформації між державами, звичайно, було на дуже низькому рівні.
Повільно скрипіли гусячі пера, ретельно виводячи накази повелителів держав. Схилялися над пергаментом літописці-самітники в чернечих келіях і записували всі події, що відбувалися в їхній землі. Скакали гінці у далекі краї, щоб оповістити тамтешній люд про похід на ворога, чи про нові закони в державі. Новини тоді, як ви розумієте, з великим запізненням доходили до людей, а багатьох і взагалі обминали. Кожна велика держава жила мовби на окремій планеті, на яку лише вряди-годи з'являлися посланці з інших світів, привозячи з собою дивні новини.
І з'являлися заморські купці з крамом, і розказували легенди та новини. Зазвичай про свої краї та звичаї і, безумовно, про ті землі, через які пролягав їхній шлях.
Отака, друзі, тоді була служба інформації. Мов старі немічні черепахи повзли землею новини. Вони, як кажуть у такому випадку, обростали довгими бородами,
(За М. Слабошпицьким)
2. Виконання учнями тестових завдань.
Варіант І
1. Укажіть речення зі звертанням.
а) Моя думка, краще закріпитися і чекати допомоги. (Я. Качура)
б) Вже почалось, мабуть, майбутнє. (Ліна Костенко)
в) Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим. (А. Малишко)
г) І вже не існувало для нього нічого, окрім озера, осики й хмелю. (І. Цюпа)
2. Позначте правильне твердження.
а) Світе ясний, світе мій прекрасний, хочу я у пісні повсякчасно лиш для тебе жити, не вмирать. (В. Сосюра)
У цьому реченні є поширене звертання світе ясний.
б) Душа моя убогая, чого марно плачеш? (Т. Шевченко) Складне речення, звертання немає.
в) Земле моя, я сходив тебе вздовж і впоперек. (/. Цюпа) У цьому реченні є непоширене звертання земле.
г) Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю. (Т. Шевченко)
У реченні є непоширене звертання лебедонько.
3. Позначте речення, в якому правильно розставлено розділові знаки.
а) Розцвітай, ти, веснонько красна, духом творчості все онови. (П. Тичина)
б) Благословенні, ви, сліди, не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди. (М. Рильський)
в) Розвійтеся з вітром, листочки, зів'ялі розвійтесь як тихе зітхання! (І.Франко)
г) Україно! Ти моя молитво! (В. Симоненко)
4. Своє ставлення до повідомлюваного мовець виражає за допомогою:
а) однорідних членів речення;
б) вставних слів, словосполучень і речень;
в) звертань;
г) відокремлених членів речення.
5. Позначте речення зі вставними конструкціями.
а) У дубині вечеряли дятли, наїдаючись, видно, на зиму. (М. Вінграновський)
б) У таких болях ішли дні, місяці і, нарешті, роки. (М. Хвильовий)
в) Маю я святе синівське право, з матір'ю побуть на самоті. (В. Симоненко)
г) Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий. (Леся Українка)
6. Позначте речення, у якому неправильно розставлено розділові знаки.
а) В неволі тяжко, хоча й волі сказать по правді не було. (Т.. Шевченко)
б) Завітати у Чернятин, скажімо, у вихідний день — значить побувати на святі кольорів. (М. Яновський)
в) Почав, отже, ходити і я до школи. (Остап Вишня)
г) А все-таки котюзі як кажуть, буде по заслузі. (Л. Глібов)
7. Вставні слова по-перше, нарешті, з одного боку, між іншим, отже, власне кажучи виражають:
а) впевненість або невпевненість;
б) емоції мовця;
в) порядок викладу думок та зв'язок їх між собою;
г) джерело повідомлення.
8. Позначте правильне твердження. (Деякі розділові знаки опущено.)
а) Часом переконливішим здається чиєсь фантастичне припущення, що всі ми пришельці з далеких планет. (О. Гончар)
У реченні виділено вставне слово, яке з обох боків треба виділити комами.
б) Петрів ешелон був одним із останніх, а може й найостанніший. (/. Багряний)
У реченні немає вставних слів.
в) Старому видно було ніяково за те, що виявив перед незнайомою людиною слабкість. (О. Гончар)
Виділене слово є вставним, його треба відокремити комами,
г) Буває вечірня зоря золота, буває рожева, а ця ось багрянисто-туманна. (О. Гончар)
У цьому реченні виділено вставні слова, їх треба виділяти комами.
9. Вставні конструкції виділяються:
а) комами;
б) лапками;
в) дужками;
г) тире.
10. Чим вставлені конструкції відрізняються від вставних?
а) Місцем у реченні;
б) будовою;
в) вони містять у собі додаткове повідомлення;
г) інтонацією та розділовими знаками при них.
11. Позначте речення, у якому правильно розставлено розділові знаки?
а) Мовчазний чолов'яга, котрий тоді ще жив у селі, приїхав на ту нагоду до міста возом, на його свиті й досі висіли жовті соломинки, дивився байдужно й тупо. (В. Шевчук)
б) Востаннє мотор заглохнув — і цього разу, здається, остаточно,— коли їм зосталось усього кілометр до місця робіт на трасі каналу. (О. Гончар)
в) Там батько, плачучи з дітьми, а ми малі були і голі — не витерпів лихої долі, умер на панщині. (Т. Шевченко)
г) Є люди на землі — а то б не варто й жити — що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатись, й мислити, й шукать. (М. Рильський)
12. Укажіть правильні варіанти синтаксичного аналізу речення.
а) Пробач мені, пісне, непрохані сльози! (Б. Дегтярьов)
Речення просте, спонукальне, окличне, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне.
б) Алхіміки, відомо всім, віками шукали філософський камінь. (Т. Біба)
Речення просте, розповідне, неокличне, стверджувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставними словами.
в) Буває, іноді дивлюся, дивуюся дивом. (Т. Шевченко)
Речення розповідне, просте, односкладне, поширене, повне, неускладнене.
г) Справді, острівець наш був схожий на розкрилений легкий вітрильник. (Є. Гуцало)
Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом справді, яке виражає впевненість.

3. Коментар учителя.
Учитель відповідає на запитання, які виникли в учнів під час написання контрольної роботи..
II. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити відомості про звертання, вставні і вставлені конструкції.

Вчитель української мови та літератури, керівник гуртка Хлівнюк Ірина Павлівна

Сторінки

Уроки української мови

Рідна мова 7 клас плани-конспекти уроків

Хід уроків

Картка 2

Немає коментарів:

Дописати коментар